Розглянуто особливості ескейпічного дискурсу в англ. літературі перших десятиліть 20 ст. Аналіз здійснено на матеріалі романів Д. Г. Лоуренса “Коханець леді Чатерлей” та Р. Олдінгтона “Смерть героя”. У результаті дослідження виокремлено три текстові пласти дискурсу, що відповідають трьом етапам ескейпічного розвитку героїв, домінуючими концептами яких є відповідно “протест”, “задоволення”, “відчай”. Доведено, щодо кількості найбільш вагомим у обох творах постає перший пласт, другий позначений складнішою системою передачі почуттів та емоцій, останній – екзистенціальний – вирізняється глибокою експресивністю, що виходить за рамки тексту.
