Крізь призму теорії фікційних (можливих) світів проаналізовано стилетворчий потенціал героя модерністського художнього світу. Розглянуто онтологічний статус персонажа, особливості його творення (авторська інтенція, проектування досвіду автора) та реконструкції (зіставлення з життєвим досвідом реципієнта).