Доктор геолого-мінералогічних наук, відомий український вчений, фахівець в галузі стратиграфії та мікропалеонтології неогенових відкладів південно-західного краю Східноєвропейської платформи, Передкарпатського та Закарпатського прогинів і складчастої області Українських Карпат. У 1939 р. прийнятий на геологічний факультет Київського університету. Після війни повернувся до Києва, працював у Київському університеті, а з 1946 р. мешкав у Львові, 1947 р. закінчив геологічний факультет Львівського університету, де й залишився працювати спочатку на посаді наукового співробітника, а згодом - директора Геологічного (тепер Палеонтологічного) музею. У 1953 р він перейшов на роботу в Інститут геології корисних копалин АН УРСР на посаду наукового співробітника. Упродовж багатьох років І. Венглінський був активним організатором і учасником низки різноманітних наукових нарад, сесій, колоквіумів тощо, членом учених і спеціалізованих рад, редколегій тощо, брав активну участь у громадському житті Львова.
