Розглядаються проблеми нормативного регулювання доказової діяльності в судах цивільної юрисдикції крізь призму визначення предмета доказування. Розглядаються й аналізуються два різні підходи науковців до визначення предмета доказування за певною категорією справ. Доведено, що теоретичні висновки про обмеження предмета доказування юридичними фактами матеріально-правового характеру не відповідають нормативним вимогам ЦПК України про предмет доказування і штучно виключають з цього переліку предмета доказування факти процесуального та іншого характеру. Пропонується авторське бачення типологічного переліку юридичних фактів матеріально-правового характеру в справах, що випливають із спадкових правовідносин.
Рассматриваются проблемы нормативного регулирования доказательной деятельности в судах гражданской юрисдикции сквозь призму определения предмета доказывания. Рассматриваются и анализируются два разных подхода ученых к определениюпредмета доказывания по некоторым категориям дел. Обосновано, что теоретические выводы об ограничении предмета доказывания юридическими фактами материально-правового характера не соответствуют нормативным требованиям ГПК Украины о предмете доказывания и искусственно исключают из перечня предмета доказывания факты процессуал&ьного и иного характера. Предлагается авторское видение типологического перечня юрид. фактов материально-правового характера по делам, вытекающим из наследственных правоотношений.
The article discusses some problems of regulatory activity in the cou&rts of evidence-based civil jurisdiction in the light of definition of proof. There are considered and analyzed by author two different scientific approaches to the definition of proof on a particular category of cases. It is concluded that the theor&etical inferences about the limitations of ultimate legal facts of substantive character does not meet the regulatory requirements of the CPC of Ukraine on the subject of evidence and artificially exclude from the list of ultimate facts procedural an&d otherwise. It is suggested the author’s vision of the typological range of substantive nature legal facts resulting from inheritance relationships.
