Ознайомлення з двома варіантами проекту закону "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", один із яких, очевидно, був представлений на засіданні Кабінету міністрів, залишило гнітюче враження. Можливо, це не останній варіант, і робоча група при профільному комітеті Верховної Ради зможе добитися істотного поліпшення цього документа. Адже реального широкого обговорення з науковою спільнотою, заради якої вносяться зміни до закону, не було. Навіть поверхове порівняння чинного закону з проектом оновленого свідчить про зникнення в останньому низки окремих важливих статей та положень. Звісно, в документі містяться нові, досить важливі положення, як, наприклад, про стажування вчених за кордоном, грантову систему та ключові лабораторії, проголошується "першість" конкурсного відбору проектів і фінансування за результатами конкурсів без тендерних процедур, змінюваність керівників наукових організацій тощо. З іншого боку, проект різко посилює роль і вплив "центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в науковій і науково-технічній сфері". Фактично, йому підпорядковуватиметься і Національна рада з питань науки та технологій. Відповідно до ст. 39 проекту закону, "централ&ьний орган" тільки "взаємодіє" з Національною радою, здійснюючи всю повноту влади у формуванні та реалізації наукової і науково-технічної політики.
