Нормативно-правові акти, грунтовані на використанні фінансово-економічних показників як основних для діагностики результатів діяльності різноманітних суб’єктів національної економіки, мають суттєві недоліки, а саме: показники ліквідності різні за їх кількістю; окремі ідентичні за змістовим навантаженням показники відрізняються в нормативних документах за найменуванням; деякі аналогічні за назвою показники пропонують розраховувати за різними методиками; для однакових показників рекомендують відмінні критерії оптимальності; не враховується галузева приналежність підприємств. Нормативні значення коефіцієнтів ліквідності підприємств, зазначені в нормативних док., є некоректними і не відповідають практиці господарювання. Механізм фінансової діагностики розвитку й безпеки функціонування сучасного підприємства має бути побудований таким чином, щоб ще на ранніх стадіях внаслідок систематичної перевірки за цілеспрямовано введеними функціональними складовими можна було б ідентифікувати і якомога
швидше ліквідувати негативний вплив різних видів деструктивних факторів. Цей механізм включає такі функціональні блоки: 1) моніторинг; 2) експрес-діагностику; 3) фундаментальну діагностику; 4) остаточну діагностику. Моніторинг фінансового стану є етапом постійного& слідкування за фінансовим здоров’ям підприємства за допомогою «слабких сигналів». Експрес-діагностика фінансового стану підприємства – попередній етап виявлення фінансового
захворювання підприємства, оцінки ступеня тяжкості хвороби та її виду.
