На підставі аналізу наукових джерел, правових норм і матеріалів практики дослідженно питання щодо співвідношення таких правових категорій, як "теорія доказування", "теорія доказів", "теорія доказів та доказування", а також запропоновано авторське бачення назви теорії, яка вивчає докази і доказування у кримінальному процесі. Визначено предмет теорії доказування та теорії доказів. На підставі результатів дослідження висловлених точок зору на поняття доказу в кримінальному процесі, матеріалів практики, а також положень чинного Кримінального процесуального кодексу України зазначено, що найбільш обгрунтованою та такою, що відповідає його гносеологічній і правовій природі, є концепція доказу в кримінальному провадженні як єдності фактичних даних, їх процесуальних джерел і процесуальної форми. Доведено, що докази у кримінальному провадженні з"являються не лише на судових стадіях, а й на стадії досудового розслідування. Визначено поняття доказів. Запропоновано власну структуру процесу доказування, яка складається із таких етапів: 1) отримання доказів; 2) використання доказів для встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, в обгрунтуванні доказами своєї правової позиції сторонами кримінального провадження.
