Мета даної публікації - аналіз онімного простору роману Дж.Р.Р. Мартіна «Гра престолів», схарактеризування системи поетонімів у зв’язку з образною системою твору та історичними витоками; також спроба виявлення підтекстового елементу, що міститься у структурі окремих онімів. Матеріалом для дослідження слугували авторські оказіоналізми, представлені антропонімами, зоонімами та топонімами в тексті роману «Грапрестолів». У результаті дослідження проаналізовано систему власних назв, представлених у романі Дж.Р.Р. Мартіна «Гра престолів», простежено їх етимологію, визначено схеми побудови авторських оказіоналізмів, встановлено характер зв’язку онімної семантики із системою персонажів роману й авторським задумом. Представлена унікальна класифікація онімів твору, визначена їх історична складова та підтекстовий елемент. Під час аналізу доведено, що вибір власного імені є чітко мотивованим і несе конкретні завдання. За допомогою власного імені спостерігається соціальна розмежованість характерів роману, їх належність до окр. табору, певної культури. Ім’я географічно обумовлене і вказує на духовну та моральну сутність свого носія. Основна частина власних імен є алюзивною і побудована на основі імен історичних осіб минулого Британських островів чи за допомого&ю лексичного елементу, узятого зі староанглійської мови. Ім’я власне є інструментом створення відчуття реальності подій, що зображуються.
