Стаття присвячена сучасним різновидам детектива: історичному та ретродетективу, правомірності їх розгляду як синонімічних понять. Серед завдань статті є визначення дискусійних питань, пов’язаних з розвитком жанрових різновидів детективу, висвітлення проблеми у західному та вітчизняному літературознавстві, характеристика історичного детективу й ретро-детективу. Матеріалами слугували критичні роботи зарубіжних й вітчизняних науковців, присвячених вивченню детективного жанру взагалі та історичного детективу зокрема (Р. Вінкс, А. Мєтєліщєнков, М. Черняк, С. Хагі та ін.). Зазначено, що детективи, дія яких заснована на реальних фактах, правдиво відтворюється минула епоха, історичні постаті, відносять до історичних детективів; детективи, де історія є лише фоном, історичні факти змінені, мають іншу трактовку, відносять до жанру ретро-детектива. Протее, у вітчизняному літературознавстві питання про правомірність розгалуження понять – історичний детектив та ретро-детектив - залишається відкритим.
Далеко не всі критики поділяють погляд про те, що історичний і ретро-
детектив – це різні поняття, багато дослідників розглядають їх як синоніми.
Ключові слова: історичний детектив, ретро-детектив, інертекстуальність,
