Сербські середньовічні агіографічні тексти розглядаються у функціональному аспекті, як частина наративного православно-церковного дискурсу доби, визначається природа житія як компоненту та форми комунікації. Визначається напрямок художньої комунікації ужитіях, відношення "автор - текст - читач", типи читача, співвідношення житійного тексту та історико-суспільного контексту.
.Сербские средневековые агиографические тексты рассматриваются в функциональном аспекте, как часть нарративного православно-церковного дискурса эпохи. Определяется природа жития как компонента и формы коммуникации. Определяется направление художественной коммуникации в житиях, отношение "автор - текст - читатель", типы читателя, соотношение житийного текста и историко-социальногоконтекста.
Serbian medieval hagiographical texts are considered in the functional aspect, as part of the narrative discourse between the Orthodox Church and society of medieval Serbia. Determined the nature of the life of a component and a form of communication. Determine the direction of artistic communication in the lives of the ratio of the "author - text - reader", types of readers, the ratio of hagiographic texts and historical and social context.
