Михайло Поснов (1873-1931) - основоположник вітчизняного історико-критичного вивчення християнства, засновник релігієзнавчої думки в Київському університеті Св. Володимира
Метою статті, з одного боку, було відновлення хоча б основних віх біографії М. Поснова, яка, незважаючи на його чималі наук. заслуги, з різних причин і понині ще залишається не до кінця дослідженою. З ін. боку, автор прагнув вказати на відмітні положення в першорядних його працях з історії християнства, показати ті принципи і підходи, яких дотримувався вчений. Як вчений-історик він дотримується принципу позаконфесійності, вважаючи, що саме в такий спосіб дослідницька робота може бути незаангажованою, об"єктивною у своїх висновках - тільки так її можна буде вважати науковою працею. Закладені ним традиції дослідження історії Християнської Церкви, зокрема ранньохрист. віровчення не були знані в радянський час, тепер знаходять своє відображення і в розвідках суч. українських, зокрема київських, християнознавців і біблієзнавців пізнішого часу, що можна визначити і як певну дослідницьку наступність.
Целью статьи, с одной стороны, было восстановить хотя бы основные вехи биографии М. Поснова, которая, несмотря на его немалые научные заслуги, по разным причинам и поныне еще остается не до конца исследованной. С другой стороны, автор стремился указать на отличительные положения в первостепенных его трудах по истории христианства, показать те принципы и по&дходы, которых придерживался ученый. Он как ученый-историк придерживается принципа внеконфессиональности, считая, что именно таким образом исследовательская работа может быть незаангажированной, объективной в своих выводах – только так ее можно будет& считать научной работой. Заложенные им традиции исследования истории Христианской Церкви, в частности раннехристианского вероучения, не были известны в советское время, теперь находят свое отражение и в исследованиях совр.
украинских, в частности &киевских, исследователей христианства и библиоведов позднего времени, можно определить и как определенную исследовательскую преемственность.
The purpose of the article, on the one hand, it was to restore at least milestones M. Posnov biography, whic&h, despite its considerable scientific merit, for various reasons and today still not fully investigated. On the other hand, the author has tried to point out a distinctive position in the priority of his works on the history of Christianity, show th&e principles and the approach taken by the scientist. As a professor at a number of Orthodox educational institutions, as a doctor of church history is finally being Orthodox believers, he is a scientist and historian upholds the principle of non-den&ominational (as, however, it may be to him as an Orthodox believer and did not contradict his personal
religious beliefs), assuming that this way research can be of unbiased, objective in its conclusions – the only way it can be considered a scienti&fic work. They pledged research tradition history of the Christian Church, in particular of the early Christian creeds, its inherent thoroughness, fundamental approaches in the study of problems, confessional neutrality, tolerance, fairness, for all &that his work (and his name) were not known in Soviet times now are reflected in studies of modern Ukrainian, especially Kiev, researchers Christianity and scholars later time can be defined as a specific research continuity. Despite the fact that al&most M. Posnov second half of his life in exile, and he was left Kiev researcher Christianity, but because in law must be considered one of the founders of the theological thought of the University of Kiev, founder of Russian historical-critical stud&y of Christianity.
