З 1 вересня викладачі й студенти почнуть працювати в умовах, наближених до європейських практик організації вищої світи. Упровадження нового Закону України "Про вищу освіту" поставило перед багатьма вищими навчальними закладами непрості проблеми й викликало жваві дискусії не тільки у стінах храмів науки, а й поза ними. Університети справді перебувають у непростій ситуації: набрання чинності нормами нового Закону, який наділяє їх незвично великою академічною свободою і водночас збільшує їхню відповідальність, розтягнуто в часі і на додачу стримується все ще наявними перепонами у вигляді підзаконних актів, скасувати які вельми непросто. Тут дається взнаки й усталена впродовж років ментальність університетського керівництва усіх рівнів: ЩО і ЯК робити має вказувати міністерство у вигляді чітких нормативних документів ("Дайте відповідний наказ, що ми можемо робити, а що - ні").
Першим каменем спотикання для вищих навчальних закладів при плануванні навчального навантаження на 2015/2016 навч. рік була певна неузгодженість між статтями нового Закону "Про вищу освіту". Одні зрозуміли їх так, що перехід від 900 до 600 годин навчального навантаження викладачів має здійснюватися поступово, починаючи з 2015 р. і закінчуючи 2019-м, а ін. - що вже з 1 вер. І& тільки нещодавній лист Міносвіти частково прояснив ситуацію: відповідне рішення - в компетенції вчених рад і вищих колегіальних органів громадського самоврядування.
