У статті розглянуто особливості поезії Леоніда Талалая, зокрема його пейзажної лірики. Автор наголошує на насиченості картин природи історичними асоціаціями, що передає гостре відчуття часоплину та широку шкалу етичних переживань, переводить пейзажну деталь у психологічний та космічний виміри.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
