Автори відзначають два періода у розвитку давньогрецького мовознавства: філософський та граматичний. Підкреслюється, що саме на основі давньогрецького та римського мовознавства сформувалась і функціонувала описова парадигма. Констатується також, що російське та українське мовознавство у дожовтневий період продовжувало класичні традиції у класичних гімназіях та університетах. Нарешті, стверджується , що вся структурна піраміда сучасної лінгвістики постала на класичному спадку.
