У статті розкриваються окремі аспекти аналізу творчості Т.Шевченка з позиції феномену антиципації. Робиться спроба прочитання поетичного доробку Кобзаря через призму принципу передбачання. Механізм антиципації, який зазвичай вивчається у філософії і психології, використовується у нашому літературознавчому дослідженні. Пропонується аналіз окремих творів Шевченка, зокрема "Єретик", "І мертвим , і живим, і ненародженним ...", "Великий льох", "Буває, в неволі іноді згадаю...", "У Бога за дверми лежала сокира".