У статті аналізуються наукові підходи різних поколінь компаративістів до витлумачення поняття реконструкція; простежуються якісні зміни у його науково-термінолгічному полі, пов"язані з переглядом кінцевої мети реконструкції, що спершу передбачала виявлення архетипів, а у сьогоденній когнітивній компаративістиці є відправним моментом у вивченні фактів традиційної культури, одним з яких є етнокультурні стереотипи.
В статье анализируются научные подходы разных поколений компаративистов к определению понятия реконструкция; прослеживаются качественные изменения в его научно-терминологическом поле, связанные с пересмотром конечной цели реконструкции, которая визначально предполагала выявление архетипов, а в современной компаративистике - является отправнойточкой в изучении фактов традиционной культуры, одним из которых является этнокультурный стереотип.
The scientific approaches of the different generations of comparativists to the determination of the concept reconstruction are analyzes in the article.The qualitative changes in its scientific and terminological field are outlined. The revision of the final goal of reconstruction, which assumed the development of archetypes is established. The starting point of the contemporary comparativistics is &the study of the facts of traditional culture? One of which is ethno-cultural stereotype.
