У статті розглядається теоретичні підходи вітчизняних та турецьких мовознавців до визначення прикметника як окремого семантико-граматичного класу слів сучасної турецької мови. Первинність функціонально-синтаксичного критерію спричинила відсутність у деяких граматиках турецької мови прикметника як окремої частини мови. У статті досліджується лексичний корпус прикметника у різних граматиках визначається неоднозначно.
В статье рассматриваются теоретические подходы отечественных и турецких лингвистов к определению прилагательного как отдельного семантико-грамматического класса слов современного турецкого языка. Первичность функционально-синтаксического критерия спровоцировало отсутствие в некоторых грамматиках турецкого языка прилагательного как отдельной части речи. В статье изучается лексический корпус прилагательного в разных по статусу классах слов, который в разных грамматиках определяется неоднозначно.
The article deals with theoretical approaches of different linguists to determine adjective as the separate semantic and grammatical class of words of the modern Turkish language. Primacy of the functional-syntactic criteria resulted as the miss in the Turkish grammar an adjective as a separate part of speech. The article describes the classe o&f adjective in the different part of speech which are defined ambiguously in the different grammars.
