Історія визволення Києва істотно відрізняється від аналогічних подій в ін. великих містах України. Ніде, крім Києва, окупанти не евакуйовували масово місцеве мирне населення напередодні боїв. Попри те, що Червона армія вела наступ південніше і північніше Києва, німецьке командування не виключало можливості форсування Дніпра й навіть лобового штурму, хоч би яким безглуздим це здавалося, адже за 2 роки війни німці неодноразово бували свідками безглуздих операцій свого противника. Ось рядки з доповіді начальника оперативного штабу Герхарда Утікаля: "24 вер. 1943 р., за наказом військового коменданта, було утворено заборонену зону, яка проходить приблизно за 3 км на захід від Дніпра. Все цивільне населення цього району, включно з невійськовими установами,мусило залишити цю зону до 21 год. 26 вер. 1943 р.".