У статті розглядаються засоби акцентуації звукової організації поетичного тексту, які беруть активну участь у породженні його концептуально-змістового й поетичного смислу. Ця активність проявляється у наданні багатозмістовості й символічності кожній лексичній одиниці, що складає словесну тканину поетичного тексту. Таким чином поезія набуває емоційного забарвлення, створюючи сильне енергетичне смислове поле, що здатне повідомити новий, нетривіальний смисл читачу.