У статті досліджується модифікація православної проповіді як иакої в етичному, аксіологічному і національному планах. "Слово про Закон і Благодать" вперше проаналізовано як національний текст, в якому виявлено поняття образу національного проповідника, досліджено політичні погляди Іларіона Київського у контексті міждержавного та міжнаціонального дискурсу Середньовічної Європи; проаналізовано роль авторської особистості та свідомості, що була креативною, а не репродуктивною.