У статті зроблено спробу в біографічному та мистецькому контекстах зіставити творчий шлях Тараса Шевченка та Лесі Українки. Акцент покладено на виявленні спільних та відмінних рис у реакції обох письменників на євангельську історію, а, отже, й особливості їхнього самосприйняття та самопрезентації у світі.