Усвідомлення архаїчної семантики сміхових форм дозволяє подивитися на їх функціонування в культурі нового часу під іншим кутом зору і зрозуміти не лише їх тривкість в традиції, а й прихований від «зовнішнього» спостерігача внутрішній зміст обрядових текстів, що розкривається в контексті обрядових дій. Сміховий елемент у контексті весільного ритуалу пов"язаний з архаїчним світосприйняттям і первісною міфологією, де ритуальний сміх є частиною магії родючості і асоціюється, насамперед, з життєдайним началом.
The article focuses on the mythological semantics of traditional motives and the nature of archaic laughter in the whole as it is mirrored in the wedding ritual. The main attention is paid to the transformation of the mythological motives. Investigation of archaic semantics of the different forms of laughter shows us functional specific of these forms in the culture of new times. This also shows us the continuity of tradition and the “hidden” sense of the texts which reveals in the ritual context. Laughter elements in wedding rituals and songs is closely linked with the archaic mythology, especially with the magic of fertility and the ideas of life in its opposition to the death.
