У статті розглядається заголовок роману Ліни Костенко "Записки українського самашедшего" як інтертекстуальний маркер, що актуалізує міжтекстові зв"язки твору з "Записками божевільного" М. Гоголя та одноіменною повістю Л. Толстого, що розгортає осмислення дискурсу божевілля в літературі.