У статті проаналізовано зміст і функції понять "народність" і "народний характер" у контексті формування новочасного художнього мислення та усвідомлення національної своєрідності української літератури. Зазначено, що в літературно-критичній думці 30-40-хроків ХІХ ст. національне постає як необхідний ("природний") елемент естетичної свідомості, а творення народних характерів - як один із основних засобів художнього узагальнення.
