Концептуальні підходи та наукові гіпотези щодо становлення й розвитку інвестиційної діяльності комерційних банків України, а також підвищення ефективності взаємодії вітчизняного банківського сектору зі світовим фінансовим середовищем в умовах європейської інтеграції вимагають формалізації комплексу заходів як національного, так і глобального характеру. Результатом аналізу теоретичних положень та практичних аспектів світового досвіду банківської інвестиційної діяльності стало виокремлення використання механізмів IPO як ключової форми банківської діяльності в Україні у сфері іноземного
інвестування. Адже на сучасному етапі розвитку банківської системи України навіть у короткостроковій перспективі може виникнути проблема обслуговування накопиченого зовнішнього боргу, яка особливо гостро постане перед банками у випадку дефолту по іноземним зобов’язанням. В такому випадку, вартість фінансових ресурсів для українських компаній на зовнішніх ринках може зрости у декілька разів. Аналогічна загроза для комерційних банків може виникнути при несприятливій кон’юнктурі на міжнародних фінансових ринках. За такої ситуації банки не зможуть розміщувати нові випуски єврооблігацій через відсутність інвесторів на ринку. Така ситуація склалася у період 2007-2008 рр.,& коли міжнародна криза ліквідності, спровокована іпотечною кризою у США, поступово поширюючись, вплинула майже на всі сфери фінансових ринків, а також на нормальне функціонування банківських систем багатьох країн, включаючи країни Європейського Союзу&. Неможливість рефінансувати свої минулі запозичення може призвести до дефолту банків, якщо не будуть знайдені інші джерела фінансування, зокрема, розміщення акцій через депозитарні розписки на європейському фінансовому ринку.
