В статті обґрунтовано необхідність розгляду мережевої парадигми побудови економічних зв’язків як фактора забезпечення підвищення конкурентоспроможності країни в умовах глобалізованої економіки. Охарактеризовано теоретичну сутність мережевої парадигми тавизначено особливості сучасної мережевої економіки, заснованої на цій парадигмі. Зокрема, сучасна мережева економіка базується на п’ятому технологічному устрої, створює сприятливі можливості для глобалізації ринків фінансів, товарів, робочої сили; встановлює прямі горизонтальні зв’язки між різними індивідуумами тощо. Показано трансформацію змісту та властивостей функціонування ринкової економіки в нових умовах. Окреслено завдання, виконання яких необхідне для переходу економіки до мережевого типу з метою забезпечення її конкурентоспроможності в сучасних умовах глобалізації. Серед основних завдань є запровадження управлінням проектами інноваційного глобального бізнесу, комерціалізація результатів наукових досліджень, ведення глобального бізнесу, розвиток конкуренції тощо. Розглянуто роль держави у формуванні національних переваг. Вона полягає у впливі на параметри виробничих факторів шляхом грошово-кредитної, податкової, митної політики уряду. Аналіз економічної політики різних держав показує, що кр&аїни, що розвиваються, повинні йти шляхом раціонального включення національної економіки в складну мережу господарських зв’язків. В зв’язку із цим їхня зовнішньоекономічна політика повинна передбачати: створення умов для розвитку експортних галузей а&бо орієнтацію галузей на експортне виробництво; оцінку доцільності розвитку тих або інших галузей і прийняття програми згортання тих, які не можуть конкурувати з імпортним виробництвом; митний захист, фінансове й фіскальне стимулювання.
