В статті запропоновано лінгвостилістичний аналіз морфеми як компонента індивідуально-авторського словотвору у віршованих текстах Пауля Целана. Порушення звичної сполучуваності морфем у складі слова, що є характерним для творчої манери поета, породжує стилістичний прийом. У статті проаналізовано префіксальні та суфіксальні авторизми з перспективи їхньої семантико-стилістичної складової; визначено особливості "морфемної гри", яка не лише
обіграє існуючі в мові значення, а й створює нові; з"ясовано функції морфемного повтору, а саме медіального та анафоричного; виявлено особливості "словесних ланцюгів", семантику яких простежити важко, оскільки вони утворюються на основі хаотичного нанизування морфем і тому відіграють функцію лише звукового символізму увіршованих текстах, що вивчаються. У рамках статті досліджено не лише особливості авторського словотвору з існуючих в мові морфем, а й навпаки-явище декомпонування лексем на морфеми, які набувають у поетичному просторі Пауля Целана повнозначної семантики.
