Ступінь готовності країни до відсічі агресії складається з багатьох факторів. Поряд із суто військовими (кількість бійців регулярної армії, забезпеченість зброєю, її тех. характеристики тощо), не менш важливим є й загальна державна воєнна доктрина, яка безпосередньо впливає на підготовку населення до зустрічі з окупантом. Авт. розглядає, як у мирні роки передвоєнних п"ятирічок жителі Радянського Союзу готувалися до умовного нападу.
Увагу тут акцентовано не на професійній виучці військових - солдатів і офіцерів. Досить показовим і характерним може стати аналіз досвіду підготовки працівників галузі далекої від військової справи - службовців фінансово-кредитних інституцій: бухгалтерів і касирів, фінансистів і секретарок. Адже з початком війни саме рівень підготовки цивільного нас., яке призивають до армії в рамках мобілізаційних заходів, перетворюється на один з вирішальних факторів. Одне діло - коли поповнення зовсім непридатне до військової справи: фізична підготовка заслабка, зброї в очі не бачило,військової дисципліни не розуміє, і зовсім інше - коли на допомогу професійним солдатам приходить поповнення навчене.