У статті запропоновано системно-структурну кваліфікацію лексико-граматичної модальності як комунікативно зорієнтованої та суб"єктивно спрямованої категорії, визначено сукупність пов"язаних із нею синтаксичних конструкцій, указано на їхній неелементарнийхарактер. Розмежовано два типи реченнєвих побудов, які маркують грамеми розгляданої категорійної одиниці: 1) прості семантично ускладнені структури з модальними синтаксемами, що становлять центральну сферу засобів формального вияву грамем достовірної, вірогідної, логічної, переповідної, емоційно-оцінної й ілокутивної модальностей; 2) прості речення, модальну модифікацію яких експлікують присудкові компоненти, зокрема складений дієслівний присудок, складений іменний присудок, ускладнена модель дієслівного й іменного складених присудків, простий присудок. Мовні одиниці другого різновиду схарактеризовано як маркери трьох граматичних значень (грамем)-бажальної модальності, потенційної модальності та модального значення необхідності.
