У статті проаналізовано засоби вираження граматичних та функційно-семантичних категорій, сукупність яких відбиває специфіку граматичного значення односкладних речень репрезентації; обґрунтовано погляди багатьох зарубіжних й українських мовознавців, які впродовж тривалого часу намагалися з"ясувати особливості представлення в номінативних конструкціях основних граматичних категорій-предикативності й модальності, експліцитно невиражених категорій-часу і суб"єкта, визначити наявність/відсутність категорії особи і форми вираження (морфологічним й синтаксичним способами) функційно-семантичної категорії буттєвості, значення якої відіграє чи не найвагомішу роль у формуванні окремого типу односкладних іменних синтаксичних одиниць, а також інтерпретувати порядок розміщення слів, емфатичну нечленованість речення та важливість логічного наголосу.