У цій статті застосовується спроба синтезу перекладознавства і філософії через поняття, спільні для обох цих наук. Шляхом такого синтезу, у цій статті ми виводимо і пояснюємо низку нових понять, таких як "фільм як переклад-у-собі", і т.п. Також тут ми розглядаємо певну схожість механізму такого філософського кіноперекладу з механізмом звичайного, текстуального кіноперекладу, звичного для теорії перекладознавства. В межах цього розгляду ми виводимо нову перекладацьку трансформацію, набагато менш відому нам у традиційному механізмі кіноперекладу. Цю трансформацію ми називаємо "натяковим перекладом".
В этой статье применяется попытка синтеза переводоведения и философии через понятия, общие для обеих этих наук. Путем такого синтеза мы выводим и объясняемряд новых понятий, таких как "фильм как перевод-в-себе" и т. д. Так же здесь мы рассматриваем некоторое сходство механизма такого философского киноперевода с механизмом обычного, текстуального киноперевода, привычного для теории переводоведения. В рамкахэтого рассмотрения мы выводим новую переводческую трансформацию, намного менее известную нам в традиционном механизме киноперевода. Эту трансформацию мы называем "намекающим переводом".
This article is aimed at synthesizing translation studies and ph&ilosophy through common notions that can be incorporated into both of these sciences. By such a synthesis we elaborate and explain a range of new ideas, like "film as translation-in itself" etc. We observe as well a certain similarity between the mec&hanism of such anapproach of a philosophical translation of a film and the mechanism of the traditional, textual film translation, commonly used in translation studies. Within the framework of such an observation, we elaborate a new translational tra&nsformation, hitherto much less known in the traditional mechanism of film translation. We shall call such a transformation "the adumbrative translation".
