Дослідження присв. аналізові засобів інкорпорування образів архітектурного мистецтва в художній часо-простір роману М. Юрсенар "Спогади Адріана". У статті простежуться взаємозв"язок часу та простору і формування хронотопу будівілі в межах хронотопу міста. Письменниця звертається до поетики архітектурних форм при моделюванні часо-простору Риму. Старі будівлі вічного міста, які мають виразні тілеснісні характеристики, зберігають сліди минулого, зупиняють теперішній час і дають йому майбутнє. Тілеснісна метафоризація архітектурних об"єктів простору підкреслює антропоцентричність світосприйняття М. Юрсенар і гуманістичний характер її творчого пошуку.
