Екфрасис у романі А. Роб-Грійє "У лабіринті" розглядається у статті не тільки як структурно-семантична одиниця тексту й один із засобів його організації, а й як модель відношень у системі дійсність-література. Створення неміметичних екфрасисів, дескрипція позірного (вигадана гравюра та чорно-біле фото) відбиває намагання А. Роб-Грійє продемонструвати симулятивність "реальності". Поетика екфрасису в романі є "тотальною" - вона охоплює і "живі сцени". Екфрасис переходить зі статусу інтертекстуального включення в статус жанротворчого елемента, а сам роман може трактуватися як роман-екфрасис.
