Работа описывает такие способы передачи кинематографичности в идиостиле Ю. Левитанского, как монтаж, панора-мирование, диалогичность, сюжетность, и рассмотрены синтаксические средства их организации. Особенностью идиостиля Ю. Левитанского является регулярное использование монтажа: локального, темпорального и локально-темпорального. Панорамирование выражено рядами различных синтаксических единиц и соположением самостоятельных предложений. Были выделены такие виды диалогической речи: имитация "реального"диалога и мифопоэтический диалог. Активное использование диалога (особенно "истинного" диалога) является свидетельством повышенной драматургичности лирики Ю. Левитанского. Сюжетно-композиционная организация является важным элементом устройства лирического стихотворения.
У роботі описано такі способи передачі кінематографічності в ідіостилі Ю. Левітанського, як монтаж, панорамування, діалогічність, сюжетність та розглянуті синтаксичні засоби їх організації. Особливістю ідіостилю Ю. Левітанського є регулярне використання монтажа: локального, темпорального та локально-темпорального. Панорамування виражено рядами різних синтаксичних одиниць і положенням самостійних речень. Виділені такі види діалогічного мовлення: імітація "реального" діалогу і міфопо&етичниий діалог. Активне використання діалогу (особливо "істинного") свідчить про високий ступінь драматургічності ідіостилю Ю. Левітанського. Сюжетна-композиційна організація є важливим елементом устрою ліричного вірша.
