Стаття присвячується вивченню причин корупції у країнах ЄС. Застосовано методи синтезу і аналізу таякісного порівняння. Виділено основні причини корупції для ЄС-15, для країн-нових членів ЄС, а також спільні для всіх країн ЄС фактори, пов’язані з інтеграційним процесом. Зокрема, охарактеризовано особливості розвитку інституційного середовища корупції для ЄС-15, які полягають у характеристиках соціального капіталу, зростанні корупційної складової лобі, змінах у міжнародному економічному середовищіта приватизації та дерегулювання. Виділено причини системної корупції нових членів ЄС: історична спадковість радянського режиму та особливості
власне перехідних процесів. Виокремлено фактори,зумовлені інтеграційним процесом, які розкриваються в рамках агентської, хижацької, культурної гіпотез та гіпотези політичних мереж і для реалізації яких достатніми умовами є розширення можливостей для
відмивання грошей, ускладнення системи регулювання та контролю, збільшення ресурсної бази корупції та розширеннядискреційних повноважень. Узагальнено результати наявних емпіричних досліджень зв’язку низки показників з рівнем корупції.
The article is aimed to study the corruption causes in EU. The methods of synthesis,
and analysis and qualitative comparison are used&. The core causes of corruption for EU-15, new member states, and EU common factors linked with the integration process are singled out. The distinctive features of the corruption’s institutional environment for EU-15 are described particularly, they& consist in social capital parameters, increase in lobby’s corruptive component, changes in international economic environment, and privatization and deregulation. The causes of systemic corruption in new member states are identified: the soviet regi&me’s historical
inheritance and the transition process’ peculiarities. The factors caused by integration process are detached. They revealed within the framework of agent, predatory, cultural and policy networks hypothesis and are realized under the& sufficientconditions of broadening of the possibilities for money laundering, complication of the regulation and control system, increase of the corruption resource base and broadening of discretion power. The results of available
empirical investi&gation on the links between the certain indicators and the corruption levels are synthesized.
