Статтю присвячено кіньярівській концепції музичної природи літератури. Музична організація тексту в романах П. Кіньяра дозволяє говорити про експліцитно виражену авторську стратегію інтермедіальності у філософському, пси-хоаналітичному і поетологічному аспектах. Романна проза П. Кіньяра вибудовує всередині текстів систему інтермедіальних відношень, що виявляються на різних рівнях (персонажному, сюжетно-композиційному, проблемно-тематичному, міфопоетичному, образному, ритмічному). Концепція "музичності літератури" П. Кіньяра комбінує принципи психоаналітичного і антропологічного підходів.
Статья посвящена киньяровской концепции музыкальной природы литературы. Музыкальная организация текста в романах П. Киньяра позволяет говорить об эксплицитно выраженной авт. стратегии интермедиальности в философском, психоаналитическом и поэтологическом аспектах. Романная проза П. Киньяра выстраивает внутри текстов систему интермедиальных отношений, проявляющихся на различных уровнях (персонажном, сюжетно-композиционном, проблемно-тематическом, мифопоэтическом, образном, ритмическом). Концепция "музыкальности литературы" П. Киньяра комбинирует принципы психоаналитического и антропологического подходов.
