У статті показано, що в російській поетичній мові існують граматичні моделі, що усталено відтворюються, опираючись на прецедентні тексти, повторюючи певний поетичний смисл або смисли, вказуючи на поєднання дискурсів. Розглянуто ряд граматичних моделей іспівположень, що регулярно відтворюються в російському поетичному тексті нового часу. Вони відносяться до описаних В.В. Виноградовим граматичних ідіоматизмів, а їх повторюваність обумовлена такими особливостями пое-тичного тексту, як тіснота віршового ряду, ритм і принцип композиціональності.
В статье показано, что в русском поэтическом языке существуют грамматические модели, которые устойчиво воспроизводятся, опираясь на прецедентные тексты, повторяя определенный поэтический смысл или смыслы, указываяна совмещение дискурсов. Рассмотрен ряд грамматических моделей и соположений, регулярно воспроизводимых в русском поэтическом тексте нового времени. Они относятся к описанным В.В. Виноградовым грамматическим идиоматизмам, а их повторяемость обусловленатакими особенностями поэтического текста, как теснота стихового ряда, ритм и принцип композициональности.
