Принципи адаптації повістей М. Гоголя в авангардних п"єсах 20-х р. 20 ст. слугують потребам репертуарного збагачення, пристосовують сюжети до сценічного втілення з метою видовищності, з вторинним декоруванням, завдяки чому посилюється літературність інтерпретації, що позначилось на конструктивній ролі жанрових форм драми-казки, гротескно-іронічної комедії.
Принципы адаптации повестей Н. Гоголя в авангардних пьесах 20-х г. 20 в. служат необходимости репертуарного обогащения, приспосабливают сюжеты для сценического воплощения с целью зрелищности, с вторичным декорированием, благодаря чему усиливается литературность интерпретации, что сказалось на конструктивной роли жанрових форм драмы-сказки, гротескно-ироничной комедии.
