У статті досліджуються етапи формування схоластичної традиції в ранньому
середньовіччі, і в епоху зрілої схоластики (ХІІІ століття). Показано, що попри різні
культурно-історичні контексті розвитку науки в Західній Європі (орієнтація на
королівський двір за часів Карла Великого, освіта кліриків в кафедральних школах і бенедиктинських монастирях раннього середньовіччя, університети ХІІІ століття з їх наднаціональними стандартами освіти) завжди має місце висока оцінка науки і раціональності, що ґрунтувалася на політичних і теологічних інтересах нової цивілізації – цивілізації середньовічного Заходу.
In the article it is shown that without regard to different cultural and historical context
of development of science (an orientation on a royal court in the days of Charles the Great, education of church people at cathedral schools and Benedictine monasteries in early dark ages, universities of XIII age with their super-national standards of education) the high estimation of science and rationality always takes place in Western Europe, that based on political and theologies interests of new civilization – civilization of medieval West.
