Стан збереження, ознайомлення, дослідження та передача до Києва архіву фортеці св. Єлисавети. "...12 березня 1876 року професор Київського університету В. Демченко звернувся до члена Єлисаветградської повітземуправи М. Бошняка з листом-проханням про передачу університетові архіву Запорозької Січі (який, за його даними, містився в Єлисаветградській земській лікарні) з метою врятування важливого історичного матеріалу для науки, наскільки це ще можливо. Автор водночас повідомляв, що професор В. Антонович (у цей час він був головним редактором губернської тимчасової комісії для розбору давніх актів) уже зв"язувався з П. Зеленим з цього ж питання. Відомо було автору листа, що до цього архіву звертався А. Скальковський, хоча й приховував, де взяв дані про запорозьку старовину. Не радили кияни передавати архів до Одеси, "міста ще без історії і без нації" та з іноземцями. При необхідності з Києва могли направити фахівця для огляду документів. До перевезення архіву в належне приміщення "не зайвими були б заходи проти його розкрадання". Уже через п"ять днів М. Бошняк у листі до єлисаветградського голови, купця С. Турчинова просив вирішити це питання, оскільки зазначені документи були у віданні не земства, а міста. 18 березня (наступного дня) міська дума бі&льшістю голосів постановила "передати Київському університету архівні справи Запорозької Січі безповоротно" (не пройшла пропозиція деяких гласних задовольнити прохання з умовою повернення згодом університетом цих справ назад), про що 13 квітня секрет&ар думи повідомив міську управу".
