Досліджуються наукові методи пізнання компромісу та конфлікту як соціальних інститутів. Визначається співвідношення методу та методологічного підходу. Особлива увага приділяється аналізу новітніх методів вивчення компромісу і конфлікту. Запропоновано характеристику функціонального методу, що досліджує компроміс і конфлікт з точки зору їх функцій та дисфункцій, та системно-структурного методу, що надає можливість не лише визначити структуру аналізованих категорій, а й їх місце у системі соціальних інститутів. Визначено значення герменевтичного методу, що визначає компроміс і конфлікт як способи буття суспільства, феноменологічного — як результат пізнання суспільних феноменів, синергетичного — як спосіб та результат комунікації суб"єктів.
