У статті здійснений аналіз концепту «відчуження» у постмодерному романі Давида Албахарі «Снігова людина» через призму двох інших: «еміграція» та «ідентичність». Зроблено висновок, що він проявляється не лише на креативному, текстуальному, суб’єктивному та об’єктивному рівнях, а й охоплює різні компоненти художньої структури. Процес відчуження героя реалізується через поглиблений самоаналіз, протиставлення себе – світові, дистанціюванням від навколишньої дійсності, втечу від буденного, обмежений хронотоп та трагічне самовідчуття через втрату власної ідентичності.
В статье проанализирован концепт «отчуждение» в постмодернистском романе Давида Албахари «Снежный человек» через призму двух других: «эмиграция» и
«идентичность». Сделан вывод, что он проявляется не только на креативном, текстуальном, субъективном, объективном уровнях, а и охватывает разные компоненты художественной структуры. Процесс отчуждения героя реализуется с помощью углубленного самоанализа, противопоставления себя – миру, дистанцирования от окружающей действительности, бегства от обыденного, огранниченного хронотопа и трагического чувства посредством потери собственной идентичности.
The article analyses the concept «alienation» in the post-modern novel «Snowman» by David Albaha&ri through a prism of two other ones: «emigration» and «identity». The paper concludes that it becomes apparent not only on creative, textual, subjective, objective levels but also covers different components of the artistic structure. The process of& estrangement is realized by deep introspection, opposition of oneself to world, making a distance from outward things, escape from the commonness, limited time and space and tragic feeling through of the loss of the personal identity.