The robust procedures for the separation of bone and cartilage tissues in magnetic resonance (MR) images are presented. Increased differentiation by contrast and signal-to-noise ratio (SNR) in proposed methods is based on pulse sequence dependence. First method is based on the new pulse sequence for MR bone and cartilage imaging, which allows simultaneous suppression of the signal from one
tissue and visualisation of another one or vice versa. Second method is an optimization of balanced steady-state free precession (bSSFP) sequence. Mathematical modeling shows direct increasing of tissue differentiation under optimal values of these pulse sequences obtained for high contrast between bone and cartilage and a high SNR.
Представлено надійні процедури для відділення кісткових і хрящових тканин на магнітно-резонансних (МР) зображеннях. Збільшення диференціації за контрастом і співвідношенням сигнал-шум у запропонованих методах засновано на залежності від імпульсної послідовності. Перший метод базуєтьсяна новій імпульсній послідовності для МР зображень кісток і хрящів, яка дозволяє придушити сигнал від однієї тканини і візуалізувати іншу і навпаки. Другий метод – це оптимізація послідовності balanced steady-state free precession. Математичне моделюв&ання показує пряме збільшення диференціації тканин при оптимальних значеннях цих послідовностей, отриманих для високого контрасту між кісткою і хрящем і великого співвідношення сигнал-шум.
Представлено надежные процедуры для отделения костных и хрящ&евых тканей на магнитно-резонансных (МР) изображениях. Увеличение дифференциации по контрасту и соотношению сигнал-шум в предложенных методах основано на зависимости от импульсной последовательности. Первый метод базируется на новой импульсной послед&овательности для МР изображений костей и хрящей, которая позволяет подавить сигнал от одной ткани и визуализировать вторую и наоборот. Второй метод – это оптимизация последовательности balanced steady-state free precession. Математическое моделирован&ие показывает прямое увеличение дифференциации тканей при оптимальных значениях этих последовательностей, полученных для высокого контраста между костью и хрящом и большого соотношения сигнал-шум.
