У статті обгрунтовується методологічне значення поняття, змісту та структури сучасного кримінального процесу для розвитку кримінально-процесуальної теорії та практики. Доведено, що кримінальний процес, будучи цілісним соціально-правовим утворенням, є змістовним і складається з окремих відносно самостійних структурних елементів, що перебувають між собою в певному взаємозв"язку та взаємозалежності. Виходячи із загальнонаукових засад діяльності, результатів наукового аналізу точок зору процесуалістів та практиків, а також положень нового КПК України, виділено такі внутрішні структурні елементи кримінального процесу: об"єкт, мета, завдання, засоби, суб"єкти та результат, що утворюють його як цілісну діяльнісну систему, а також зовнішні його елементи - стадії, організаційно-правові форми (види проваджень). На підставі визначення структурних елементів кримінального процесу та їх змісту зроблено висновок, що кримінальний процес у діяльнісному аспекті - це врегульована законом діяльність суду, сторін та інших учасників кримінального провадження осіб, яка здійснюється у формі правових відносин і спрямована на досягнення його мети та вирішення завдань.
