Статтю присвячено явищю апосиопези, яке лежить в основі переривання та усічення синтаксичних конструкцій, що кваліфікуються як рекурентні і притаманні граматичній системі іспанської мови. Зазначені конструкції аналізуються в структурному і комунікативно-функціональному аспектах.