Рубіжний етап становлення новітнього українознавства і формування його сучасних теоретико-методологічних засад : (до 20-річчя Міжнар. наукової конф. 15–17 жовт. 1992 р.)
Висвітлюються творчі напрацювання учасників міжнародної конференції "Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства" (м. Київ, 15–17 жовтня 1992 р.) щодо перспектив розвитку українознавства. Досліджується їх внесок у розроблення концепції українознавства як унікальної системи знань, інтегральної і універсальної науки. Значна увага приділяється аналізу проблематики виступів та їх змістового наповнення, вивченню різних пропозицій щодо розробки предметного поля українознавства. Розкривається рубіжне значення конференції для інституалізації українознавства як системи наукових інтегративних знань про Україну та українство.
"... Організаційний комітет та координаційну раду досліджуваної конференції очолив ректор Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, академік АН України В. Скопенко, співголовами координаційної ради конференції стали народний депутат України, голова товариства "Україна" І. Драч та доктор філологічних наук, професор, директор Інституту українознавства Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка П. Кононенко. До організаційного комітету та координаційної ради конференції увійшли 45 відомих представників освіти, науки і культури. До організації конференції, крім невеликого на той час кола& співробітників Інституту українознавства при КДУ ім. Т.Г. Шевченка, долучилися діячі з товариств "Україна", "Просвіта", Республіканської асоціації українознавців, Ради миру, Жіночої громади Руху та інших громадських організацій".
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
