"Моє завдання — зберегти культурну галузь як таку, оскільки практично заморожене й припинене її фінансування. Уже на порядок знижено зарплати керівному складові національних колективів, які інколи сягали понад 20 тис. грн. Тепер величина цих зарплат приблизно становитиме не більше 15 мінімальних окладів. Звісно, неможливо задовольняти всі апетити. Не хочу скаржитися на Міністерство фінансів, але там вирішили: а давайте-но переведемо всі театри на госпрозрахунок, знімемо всі дотації, знімемо 20% надбавок із бібліотекарів. Не всі ці пропозиції слід підтримувати. Мінфін залишив надбавки бібліотечній галузі. А економія коштів зумовлена необхідністю переспрямовувати гроші на заходи зі збереження цілісності України, зокрема на витрати по армії" - з виступу нового міністра культури на брифінгу Євгена Нищука.
Культурна галузь країни, коли хто не знає, — надзвичайно складна й багаторівнева "мозаїка", що складається з різних сегментів. І підживлюється вона з різних джерел (найчастіше, звісно, бюджетних). Молоді пасіонарні люди, які місяць тому захопили споруду Міністерства культури на вулиці Івана Франка, у палкому прагненні "все змінити" й негайно вирвати зуби цьому архаїчному "дракону"-відомству, можливо, не довго й міркували над таким... На превеликий &жаль, саме від цієї неповороткої старої "рептилії" — тут і тепер (доки не виплекали нову...) — поки що залежать десятки тисяч доль—життів—зарплат дуже різних, чесних, обдарованих українських творців. Їх багато. Не сто й не двісті, коли розчерк чиновн&ицького пера мало вплине на загальний культурний пейзаж. Їх — "на шиї" Мінкульту — десятки тисяч...
