У статті розглянуто основні недоліки правового регулювання інституту значних правочинів та правочинів із заінтересованістю крізь призму захисту прав акціонерів. Особлива увага приділена ухиленню від обов"язкового викупу компанією акцій у разі попереднього схвалення значних правочинів та обмеженому характеру прав акціонера ініціювати оскарження правочинів із заінтересованістю у судовому порядку. Автором було досліджено права акціонерів як такі, що випливають із права власності на акції з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини. У статті проаналізовано правову природу схвалення значного правочину та попереднього схвалення значних правочинів, їхні правові наслідки. Крім того, досліджено питання термінологічної невизначеності щодо об"єктів значного правочину. Запропоновано внесення відповідних змін до тексту Закону України «Про акціонерні товариства» з метою усунути зазначені вади.
