Стаття присвячена висвітленню концепту НАВЧАННЯ в руслі антропоцентричної лінгвофілософської парадигми: досліджується афористичний фонд "Моральних листів до Луцілія" Луція Аннея Сенеки як виразник філософії освічених верств населення Риму І ст. У дослідженні виділено такі лексико-семантичні групи: розум (мудрість), неуцтво, досвід, філософія, віковий аспект навчання, занепад інтелектуальних цінностей. Встановлено, що більшість висловлювань Сенеки, у яких вербалізується концепт НАВЧАННЯ, відображає ціннісні орієнтири епохи, філософію Сенеки-стоїка як представника елітного прошарку та римського тогочасного суспільства загалом.
Статья посвящена изучению концепта ОБУЧЕНИЕ в русле антропоцентрической лингвофилософской парадигмы: исследуется афористическийфонд "Нравственных писем к Луцилию" Луция Аннея Сенеки как выразитель философии образованного слоя населения Рима І века. В исследовании выделено такие лексико-семантические группы: ум (мудрость), глупость, опыт, философия, возрастной аспект обучения,упадок интеллектуальных ценностей. Установлено, что большинство изречений Сенеки, в которых вербализируется концепт ОБУЧЕНИЕ, отображает ценностные ориентиры эпохи, философию Сенеки-стоика как представителя элитного слоя и римского общества того времени &в целом.
The article is devoted to researching the concept of "education" within the aphoristic "Moral letters to Lucilius" by Lucius Annaeus Seneca, who was a member of the educated group of the 1th century Roman population. This research outlines &such lexical semantic groups as mind, stupidity, experience, philosophy, age aspects of education, and decay of intellectual values. It had been deduced that most of Seneca"s aphorisms, of those where the concept of "education" is verbalized, reflect& values of the epoch, the philosophy of Seneca as a stoic and a representative of the elite layer and the whole the Roman society of that time.
