У статті мова йде про те, що смакові відчуття та відтінки присмаків
виникають при читанні творів літератури тоді, коли митці не "механічно" описують страви, а знайомлять читачів із рецептами страв й процесами їх приготування та зі способами "апетитного" побутового, звичаєво-обрядового і ритуально-одухотвореного споживання, тобто коли в читацьких уявленнях самі процеси смакування перестають сприйматися й розумітися як найелементарніші прояви психофізіології людини, а інтерпретуються на всіх рівнях людської свідомості та ще й у постійному поступі.
